MFO SUMMIT 2020: найцікавіше з дискусії “Основні тренди регулювання ринку МФО”

Нагадаємо, що 9 вересня в Києві пройшла третя конференція про бізнес, стратегії, джерела прибутку, тренди, ризики і технології в сфері мікрофінансування – MFO SUMMIT 2020. Розповімо докладніше, про що говорили спікери та гості заходу.

 

Регулювання ринку

 

Відповідаючи на питання про те, які норми потрібно включити в законодавство для кращого регулювання фінкомпаній і колекторських організацій, СЕО компанії «Споживчий центр» (ТМ Швидко Гроші) Олександр Холод наголосив на важливості дотримання балансу інтересів всіх сторін. «Якщо ми будемо тиснути тільки на одну зі сторін договору, на кредиторів або на небанківські фінансові установи, і нічого не робити з іншими, то це просто перекине ринок», – прокоментував він.

 

Директор міжнародної фінансової компанії CCloan Наталія Клєвакіна повідомила, що у суспільстві «існує нездорова тенденція»:

 

«Є дуже багато груп в інтернеті, соціальних мережах, Telegram-каналах” Як не повернути гроші МФО”, адвокатські об’єднання, які консультують за гроші та дають поради, як поскаржитися органам-регуляторам, що там [в договорі] неправильний відсоток і т.д».

 

Вона зазначила, що це відбувається через те, що права кредитора ніяк не захищені законодавством. «При цьому це стосується і банків теж, тому що навіть заставні кредити іноді буває проблематично стягнути»? – поділилася Наталія Клєвакіна.

 

Вона зауважила, що фінкомпанії потребують прискорених судових розглядів щодо неповернення мікропозик до 3 тисяч гривень.

 

«В минулому році ми подали 12 позовів, з них тільки три були розглянуті. До стягнення ще не дійшли», – повідомила директор CCloan.

 

Вона також розповіла, що компанія CCloan ретельно перевіряє клієнтів перед видачею кредиту, однак через відсутність єдиної кредитної історії компанія не бачить, що в один день людина може взяти 40 позик у різних кредиторів.

 

Нардеп Ольга Василевська-Смаглюк назвала одним з найбільш очікуваних законів – закон про ломбарди, зазначивши, що це одна з найбільш популярних фінпослуг серед населення. Нагадаємо, раніше політик розповіла про цілі нового закону про колекторів. За її словами, мета авторів законопроекту зробити так, щоб не тільки колектори не порушували права споживачів, але і клієнти не порушували права компаній.

 

Глава управління захисту прав споживачів фінпослуг НБУ Ольга Лобайчук заявила, що Нацбанк чекає закон про захист прав споживачів фінансових послуг, законопроект про зміни до закону про споживче кредитування, який повинен спростити регулювання сектора, а також законопроект про колекторську діяльність. Вона пояснила, що більшість таких компаній не є частиною фінансового ринку, а оформлені як юридичні організації, до яких Нацбанк не має права відправити запит.

 

«Такі чорні колектори створюють імідж всього ринку,» – підкреслила Лобайчук.

 

Олександр Холод також наголосив на важливості прийняття оновленого закону про фінансові послуги, зокрема, через наявність нового регулятора.

 

Наталія Клєвакіна заявила, що через прийнятий кілька років тому законопроект фінансові компанії не можуть видавати кредити за рахунок залучених коштів. Вона зазначила, що необхідно внести ясність в поняття «залучені кошти», так як фінустанови не можуть залучити фіндопомогу материнських компаній.

 

Довідка 

 

1 вересня вступили в силу вимоги до розкриття банками інформації про послуги в рекламі та на сайтах. Головна зміна – відтепер на сайтах банків і в рекламі повинна з’являтися тільки достовірна, правдива, актуальна і достатня за обсягом інформація про депозити, кредити, їх вартість, умови та ризики. Зараз Нацбанк розробляє такі рекомендації для фінансових компаній. Як повідомила перший заступник голови НБУ Катерина Рожкова, вони будуть готові до кінця 2020 року.

 

Джерело: PaySpace Magazine

Назад